- розбушований
- —————————————————————————————розбушо́ванийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбушований
Смотреть что такое "розбушований" в других словарях:
розбушований — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати. 2) у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.) … Український тлумачний словник
розшалівий — ва, ве, Ол. Розбурханий, розбушований, розлючений … Словник лемківскої говірки
